Контакти Пошук Мапа сайту Вакансії
 
Стартова
Про Компанію
Наші Послуги
Новини
Навчання
Інтерв'ю
Публікації
Наші Фахівці
Вакансії
Контакти
Мапа сайту
Гаряча антикризова лінія
Контакти

Україна, 01054, Київ,

вул. Воровського, 29е, оф.10  

Тел.+38 044 4822858, 4822788

Факс.+38 044 5685795

Зворотній зв'язок
E-Mail:
П.І.Б.:
Тема:
Текст повідомлення:
Завантажити анкету.
Заповнена анкета:
Введіть код:
Партнери




  

      




     
 
 
Публікації
 
 Журнал "Власть денег" 
 
Зал ожидания 
Алиса Юрченко | Октябрь 2008, (№200) 
 

Квартиры к концу 2008-го могут подешеветь на 15-25%. «ВД» выясняла, снизятся ли цены на жилье еще больше.

Самый распространенный ответ строителей на вопрос, почему жилье в Украине такое дорогое — потому что чиновники много взяток берут. А ведь есть еще, мол, и официальные поборы в виде всевозможных взносов на развитие инфраструктуры… Но 14 октября пришло избавление: вступил в силу Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о содействии строительству». А значит, по логике вещей, возводимое жилье должно подешеветь на сумму официальных отчислений. Лояльность властей, по признаниям самих строителей, обходилась им в 25-30% от стоимости возведенных объектов. Впрочем, сняв поборы, власти при этом не обещали гражданам, как некогда Ельцин, «лечь на рельсы, если цены будут повышены». Не гарантируют моментальных изменений в прайсах, благодаря освобождению от обязательных отчислений, и застройщики. Но ипотечный простой может заставить их пойти на уступки уже в ближайшее время.
Спасательный тент

«Как метод выхода из кризиса и снижения цен Украинская строительная ассоциация подала властям предложение снизить НДС с операций по продаже жилой недвижимости «от застройщика» или временно освободить от его уплаты, — сообщил «ВД» Андрей Миргородский, член совета директоров компании «ХХІ Век». — Это уже 20%, которые покупатель сможет реально ощутить сразу же. Тем более что когда-то уже такое было (налоговая льгота для покупателей действовала до 2004 г. — прим. «ВД»)». Но это предложение пока не нашло государственной поддержки. В отличие от уже окончательно утвержденного решения избавить от дополнительных податей застройщиков.

Вслед за постановлением Кабмина, 27 августа урезавшего большинство взимаемых с застройщиков отчислений местным советам, ВР приняла соответствующий закон, сведя взносы строителей в городские бюджеты до 5% от стоимости возведения дома. Теперь от выполнения этой нормы не отвертеться даже столичному муниципалитету, официально отказавшемуся следовать постановлению Кабмина. По озвученным ранее подсчетам правительства, отмена отчислений снизит себестоимость жилья почти на 50%. Строители уточнили: на 25-30%. Некоторые крупные игроки рынка (ТММ, «Авантаж», «ПИК-Украина», «ТИКО-Констракшен») даже признали, что благодаря этому и продажная цена жилого «квадрата» может снизиться на 10-15%.

Но о скоропостижном падении цен не объявил никто. «Все отчисления местным бюджетам застройщики производят до начала строительных работ, поэтому строящихся сегодня объектов это не коснется. Нововведения распространяются лишь на новые проекты, — поясняет Дмитрий Кутовой, директор ООО «Макрокап Девелопмент Украина» (Харьков). — Кроме того, простым уменьшением процентных отчислений местным советам проблему решить невозможно. Ведь все риски, связанные с неопределенностью в оформлении земельных участков, подключением зданий к инженерным сетям, принятием объектов в эксплуатацию, увеличением сроков строительства из-за сложности и размытости большинства процедур, неизбежно будут закладываться в конечную стоимость недвижимости».

К тому же нашумевшее освобождение строительных компаний от «незаконных поборов» состоялось лишь на бумаге. «Пока еще мы никакого решения по этому вопросу не принимали, — признался «ВД» Василий Жердицкий, заместитель председателя Винницкой ОГА. — Скорее всего, это будет уже в следующем году. Что здесь уже осталось? А еще если в выборы войдем...» «Мы были инициаторами отмены налогов для застройщиков, поэтому такое решение можем только приветствовать», — прокомментировал Евгений Лопушинский, помощник председателя Полтавской ОГА. Но и здесь о внедрении новых тарифов пока не объявили.

Между тем официальное избавление строителей от оброка местным властям эксперты рассматривают не только как подготовленный плацдарм для снижения цен в размытой перспективе. Это еще и ресурс для компенсации в будущем потерь застройщиков из-за ценовых уступок, на которые придется идти уже в ближайшее время.
Остановка по требованию

Ипотечное кредитование населения — единственное, что спасало продажи жилья в Украине, где средняя зарплата едва достигает 1870 грн., а стоимость строительства жилого «квадрата» превышает 4340 грн., — по прогнозам финансистов, будет оставаться недоступным для населения минимум до весны следующего года. Кроме того, у застройщиков остаются обязательства по собственным займам, которые им нужно выполнять ежемесячно. Просто заморозить объекты в ожидании лучших времен могут лишь те из них, кто возводил дома исключительно за собственные средства. А это в Украине редкость.

«Улучшения кредитования строительных проектов можно ожидать не раньше марта-апреля 2009 года, — утверждает Алексей Вегера, директор ФГ «Консалтинг и инвестиции» (Киев). — Банки не намерены вкладывать деньги, полученные от НБУ, в строительные проекты. До конца года на ресурсы могут рассчитывать только те строительные компании, которые уже выходят на завершающую стадию реализации объекта и у которых есть возможность оперативно вернуть вложенные средства». Так что снижения цен в ущерб собственной рентабельности, смягченного сокращением налогового бремени и возможным регулированием стоимости стройматериалов (застройщики пытаются этого добиться), рынок все-таки ожидает.

«Те крупные компании, которым нужно закрывать текущие обязательства, будут локально снижать цены на жилье. Скорее всего, это будут ограниченные пулы квартир, продающиеся по ценам, существенно ниже действующих — на 20-25%, — прогнозирует Сергей Тумасов, генеральный директор ИДК Global Solutions (Киев). — Когда именно каждая конкретная компания решится на такой шаг, будет зависеть от ее возможности платить по обязательствам. Это нужно отслеживать индивидуально». Косвенное подтверждение этому — анонсированный недавно российской корпорацией «Миракс Групп» прогноз снижения цен на московские проекты в коммерческой и жилой недвижимости на 25%. По прогнозам экспертов, первые продажи первичного жилья с дисконтом и в Украине могут стартовать уже в ближайшие месяцы.

«Но такой сценарий имеет временные рамки, — продолжает г-н Тумасов. — Я думаю, выжидательную позицию покупатели будут занимать до февраля-мая, летом на рынке недвижимости традиционно наблюдается застой, поэтому можно прогнозировать возобновление покупательской активности с осени следующего года. Тогда и снижение цен может остановиться». Отечественные эксперты, то и дело оглядывающиеся на ситуацию в Казахстане, где цены на первичное жилье с начала года снизились на 20%, а рынок вторичной недвижимости упал вдвое (виной тому — все так же замороженная ипотека для населения и проблемы с кредитованием строителей), в отношении Украины не видят предпосылок для такого сценария.

«Могу сказать точно, когда в Украине жилье подорожает. Я абсолютно уверен в своем прогнозе: это однозначно произойдет в 2010 году, — восклицает Александр Бондаренко, президент Ассоциации специалистов по недвижимости. — Ведь то, что должно было быть введено в эксплуатацию в 2009 году, в этом году не было заложено. Поэтому мы, к сожалению, в 2010-м в Украине получим минимум на 3 млн кв. м меньше объемов, введенных в эксплуатацию в этом году. Отсюда — дефицит на вновь построенное жилье, давление потребительского спроса на другие сегменты и все вытекающие последствия».
Мы не падаем!

Анонимно позвонив в отделы продаж двух крупных игроков столичного рынка первичного жилья, позиционирующихся в экономичном (ХК «Киевгорстрой», банк «Аркада») и элитном (корпорация «Познякижилстрой») сегментах, журналист «ВД» услышала примерно следующее: «Дальше цена будет только расти, а со скидками мы не работаем. Конечно, если вы действительно будете покупать и сделаете 100%-ю предоплату, мы можем поговорить о скидке, но этот вопрос нужно решать отдельно».

Более того, «ВД» не удалось обнаружить не то что массового снижения цен, но и акционных дисконтов (2-5%), действовавших ранее при полной оплате квартиры в других крупных строительных компаниях. С другой стороны, несмотря на наблюдавшееся с весны этого года подорожание бетона и металла, цены на первичное жилье не повышались. Т. е. строители де-факто уже согласились с неизбежным уменьшением собственной рентабельности.

«Весной, когда начались проблемы с кредитованием застройщиков и покупателей, произошел значительный рост цен на стройматериалы. Практически по всем группам материалов цены выросли на 40-50%. При этом застройщики, несмотря на подорожание ресурсов, цены на квартиры оставили прежними. Если бы они подняли цену еще весной — в апреле-мае, то сейчас им пришлось бы ее опускать, а так цена сбалансировалась», — объясняет отсутствие дисконтов Сергей Голуб, директор департамента аналитики консалтинговой компании «Канзас» (Киев).

В результате рентабельность застройщиков по жилым объектам снизилась с 40% до 20-25% годовых. «Если пять лет назад рентабельность по классам жилья «бизнес» и «элит» составляла 80-100%, то в начале года эта планка опустилась до 50-60%, по эконом-классу — до 40%. А сейчас, с учетом кризиса, она в лучшем случае составила 25-30%», — добавляет г-н Голуб. Эксперты не исключают, что остановка продаж квартир на «первичке» заставит застройщиков и дальше жертвовать собственным доходом.

«В 2009-м и последующих годах ожидается бурный период слияния и поглощения, когда большая часть объектов строительного сектора будет покупаться и перепродаваться. В конечном итоге это приведет к тому, что рентабельность строительного бизнеса уменьшится до рыночных 15-20%», — убежден Алексей Вегера. Пока же население, уже перекочевавшее в «зал ожидания», может устраиваться поудобнее в надежде на новые движения по стимулированию продаж от участников рынка недвижимости.
 
МНЕНИЕ. ЕЛЕНА МАКЕЕВА . Генеральный директор аудиторской фирмы «Аксенова и партнеры»
— Деятельность по управлению активами (ИСИ, НПФ, ФФС, ФОН, выпуск облигаций), с помощью которой застройщики привлекают деньги от инвесторов-физлиц, не является объектом налогообложения НДС (п. 3.2.1 Закона «Об НДС»). Иными словами, застройщики привлекают денежные средства инвесторов без 20%-го налога. Однако обязательства уплатить НДС в бюджет у застройщика возникают при передаче готового объекта строительства доверителю — физическому лицу (п. 4.7 Закона «Об НДС»). Допустим, что законодатель все-таки внесет предлагаемые Украинской строительной ассоциацией изменения и продажа жилья от застройщика станет льготной в части НДС, т. е. не будет облагаться 20%-м налогом вообще. В таком случае застройщик теряет право на налоговый кредит, и на сумму налогового кредита он должен увеличить стоимость объекта строительства (ст. 5 закона о прибыли). Иными словами, конечный потребитель де-факто все равно будет уплачивать НДС, просто налог будет закладываться застройщиками в цену такого жилья, а не выделяться отдельной строкой в договоре. Полагаю, что уменьшение ставки НДС для таких субъектов и объектов налогообложения станет более оптимистичным решением вопроса.
 
 
 За даними журналу "Власть денег", №43, 24-30 жовтня 2008 року
http://www.vd.net.ua
 
пряме посилання на публікацію: http://www.vd.net.ua/rubrics-6/13090
 
 
 
Журнал "Бухгалтерський облік і аудит" 
 Аудит, Ревізія, Контроль
Олена Макеєва:
Чимало українських бізнесменів все частіше за­лучають різноманітних консультантів для оптиміза-ції бізнес-процесів, налагодження внутрішнього кон­тролю за операційною діяльністю та ефективного управління динамікою розвитку бізнесу.
Зростання попиту на консультативні послуги приводить до збільшення кількості зареєстрованих в Україні консалтингових компаній, які пропонують послуги з реінжинірингу бізнес-процесів, аутсорсин-гу персоналу, маркетингу та менеджменту. За умов браку достатньої чисельності кваліфікованих співро­бітників на місцевому ринку знижується довіра з бо­ку власників компаній до управлінського персоналу та як наслідок - дедалі більше уваги приділяється ініціативному незалежному аудиту.
На жаль, в Україні сформувалося хибне уявлення про сутність аудиторських послуг. Під аудитом ро­зуміють здебільшого перевірку роботи фінансового відділу або бухгалтерії, тоді як у всьому світі аудит -це незалежна перевірка бухгалтерської звітності з метою висловлення думки про її достовірність. До того ж не кожна компанія в Україні має змогу замо­вити та оплатити аудиторську перевірку. Серед тих, хто визнає важливість та користь аудиту, майже ні­хто не розуміє, яку відповідальність несуть аудито­ри, які передбачені фінансові санкції в разі неякісно­го надання послуг та хто контролює якість послуг аудитора, де можна оскаржити неякісну роботу. Адже найбільш важливим аспектом в умовах вільної конкуренції, зокрема в роботі аудитора у контексті міжнародної прийнятності та надійності послуг, є питання якості послуг.
Контроль за якістю аудиторських послуг в Украї­ні здійснює структурний підрозділ Аудиторської па­лати України (АПУ) - Комітет з контролю за ауди­торською діяльністю, який створений наприкінці 2007 р. і діє від імені та за дорученням АПУ. Забез­печення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства є метою контролю аудиторської діяльності в Україні.
Звернення та скарги приймає Секретаріат АПУ і в той самий день подає на розгляд Голові АПУ.
Залежно від характеру та суті звернення за резо­люцією Голови АПУ в дводенний строк передають через Секретаріат АПУ на розгляд відповідної комі­сії АПУ. Звернення мають бути розглянуті у місяч­ний термін. Якщо у зверненні викладені претензії на невиконання (неякісне виконання) аудитором-під-приємцем, аудиторською фірмою договірних умов, заявнику направляють відповідь з роз'ясненнями про необхідність урегулювання цих питань на основі ци­вільно-правових норм.
Скарга є підставою для проведення Комітетом з контролю за аудиторською діяльністю зовнішньої перевірки.
По негативних результатах проведення зовніш­ньої перевірки Комітет АПУ має право порушити питання про виключення суб'єкта аудиторської ді­яльності із Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають послуги. Додатково мо­жуть бути застосовані такі стягнення, як поперед­ження, зупинення чинності сертифікату аудитора на відповідний строк, анулювання сертифікату.
Обов'язкове страхування професійної відповіда­льності аудиторів в Україні не передбачене, проте Законом України про аудиторську діяльність за не­належне виконання своїх зобов'язань аудитором пе­редбачена майнова та інша цивільно-правова відпо­відальність, а недійсними є будь-які положення до­говору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом май­нової відповідальності за недостовірність аудиторсь­кого висновку та іншого документа, в якому відо­бражені результати аудиторської перевірки. Проте дуже часто в договорах аудитори обмежують свою відповідальність в сумі розміру отриманого гонора­ру, тобто частково звільняють себе від відповідальності. Законодавці невміло прописали таку норму закону, яка на практиці не працює. Тому досить рід­ко на шпальтах українських газет можна прочитати про конфлікт аудиторської компанії із замовником, адже відсутній процес урегулювання такого конфлік­ту. Під особливу увагу потрапляють лише компанії «великої четвірки», але ніколи в розв'язаннях таких конфліктів не бере участь контролюючий та регу­люючий орган - Аудиторська палата України. На жаль, слід визнати, що замовнику аудиторських по­слуг слід бути обізнаним та обачливим у виборі аудиторської компанії, досконало вивчити договір та чітко з'ясувати, яка саме відповідальність передба­чається договором та які гарантії якості послуг він отримує. Найкращою гарантією поруч із визнаним реноме аудиторської компанії на ринку є страховий поліс професійної відповідальності аудитора.
Оскільки Україна декларує європейську інтегра­цію, саме тому вітчизняній аудиторській спільноті важливо вивчити досвід країн Європейського Союзу у побудові системи незалежного нагляду за профе­сією аудитора та за якістю аудиторських послуг. Та­кий зовнішній нагляд повинен відповідати вимогам законодавчих актів Європейського Союзу та насам­перед має бути незалежним.
Нещодавно Європейська Група органів нагляду за аудиторами (Еигореап Сгоир оґ АисНіогз' ОуєгзщЬі Восііез)* провела аналіз систем публічного нагляду в 60 країнах світу, за винятком країн - членів ЄС. За результатами аналізу ці країни були поділені на чо­тири категорії. До першої потрапили США, Австра­лія, Японія, Швейцарія, де така система нагляду є високорозвиненою. Україна увійшла в третю катего­рію разом з країнами, в яких існують передумови для побудови системи зовнішнього нагляду за про­фесією аудитора.
У світі відомо кілька моделей побудови системи нагляду за професією аудитора:
♦ Нагляд здійснює приватна суспільна організа­ція за дорученням держави. Прикладом є Комітет з* Мета Групи - організація співробітництва між система­ми публічного нагляду та аудиторськими компаніями в краї­нах Європейського Союзу. Членами Групи є представники відповідних наглядових органів країн - членів ЄС. Крім того, Група надає допомогу при імплементації Міжнародних стан­дартів аудиту.нагляду за звітністю публічних компаній (РСАОВ), який був створений у США відповідно до Закону Сарбанеса-Окслі від 2002 р. Подібна система запро­ваджена у Великій Британії.
♦  Нагляд здійснює державний орган, який є еле­ментом фінансової інституції, та контролює роботу біржових структур. Така система запроваджена в Австралії, Нідерландах, Італії.
♦  Змішана модель, яка застосована в Німеччині. Вона передбачає, що існуюча суспільна організація аудиторів, Аудиторська палата, і надалі здійснює на­гляд за професією, однак Аудиторську палату конт­ролює незалежний державний орган - АПАК.Країни - члени ЄС зобов'язані забезпечити сус­пільний нагляд за професією аудитора згідно з вимогами Директиви 2006/43/ЄС, а саме:
1.     Організувати ефективну систему суспільного нагляду за аудиторами та аудиторськими фірмами на основі принципу контролю з боку країни походжен­ня. Суспільний нагляд за професією аудитора вклю­чає контроль за професією та систему забезпечення якості.
2.  Системою суспільного нагляду мають керувати непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що стосуються обов'язкового аудиту. Такі непрактику­ючі особи можуть бути фахівцями, що ніколи не бу­ли пов'язані з аудиторською професією, або колиш­німи аудиторами-практиками, які залишили профе­сію. Непрактикуюча особа - це будь-яка фізична особа, яка протягом принаймні трьох років до свого залучення до управління системою суспільного на­гляду не проводила аудитів, не мала прав голосу в аудиторській фірмі й не була членом адміністратив­ного чи керівного органу аудиторської фірми, а та­кож не була найнятою аудиторською фірмою й не пов'язана з нею в інший спосіб.3.  Обов'язкові критерії побудови системи забез­печення якості, що застосовуються до всіх аудиторів та аудиторських фірм, такі: 
•   система забезпечення якості організовують так, щоб уможливити її незалежність від аудиторів та аудиторських фірм, що контролюються;
•   фінансування системи забезпечення якості має бути гарантованим і вільним від будь-якого можливого неналежного впливу з боку аудиторів та ауди­торських фірм;
•   система забезпечення якості повинна мати до­статні ресурси;
•   особи, що проводять перевірки з метою забез­печення якості, повинні мати належну професійну освіту та відповідний досвід у царині обов'язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний із тематич­ним навчанням з питань проведення перевірок для забезпечення якості;
•   підбір контролерів для виконання перевірок з метою забезпечення якості слід провадити за об'єктивною процедурою, спрямованою на забезпе­чення відсутності конфлікту інтересів між контроле­рами й аудитором чи аудиторською фірмою, що пе­ревіряється;
•   за результатами перевірки з метою забезпечен­ня якості складається звіт, що має містити основні висновки перевірки для забезпечення якості;
•   перевірки з метою забезпечення якості прова­дять принаймні один раз на шість років;
•   загальні результати системи забезпечення якос­ті оприлюднюють раз на рік;
•   зауваження за результатами перевірок для за­безпечення якості враховуються аудитором чи ауди­торською фірмою в прийнятний строк.
Цікавим для України можна вважати німецький досвід організації суспільного контролю над профе­сією аудитора, адже за обсягами зовнішньоторгове­льних операцій з Україною Німеччина перебуває на другому місці в світі та на першому серед країн Єв­ропи, вона є також другим за обсягами інвестором в економіку України.
Нагляд за професією аудитора в Німеччині здійс­нює з 2005 р. спеціальний незалежний державний орган контролю - Комісія з нагляду за професією аудитора (АПАК).
Передумовою створення Комісії по нагляду за професією аудитора стала світова криза, гучні скан­дали найвідоміших компаній і як результат - недові­ра світової спільноти до аудиторів.
Досвід Німеччини з нагляду над професією до 2005 р. свідчить про те, що контроль над професією аудитора здійснювався за принципом реег гєуієуу, коли аудитори перевіряли аудиторів, тобто для пере­вірки аудиторських компаній залучали інших ауди­торів, які були членами Аудиторської палати Німеч­чини (ФК). Цих фахівців обирали простою більші­стю на засіданні Ради ФК без спеціальних проце­дур. Звичайно, в такому разі сумніви викликали тверд­ження про незалежність подібної перевірки. До того ж структура такої організації контролю суперечила останнім вимогам ЄС, зокрема Директиві 2006/43/ЄС. Задля дотримання міжнародних норм щодо аудиту, зокрема цієї Директиви, та з метою уникнення залеж­ності аудиторів при здійсненні контролю було ство­рено АПАК як альтернативу американській системі незалежного контролю РСАОВ.
АПАК створено на основі відповідного закону, який набув чинності наприкінці 2004 р., а сама АПАК розпочала свою роботу 1 січня 2005 р. Отже, обов'язки з контролю над професією аудитора було поділено між ФК та АПАК. При цьому ФК і на­далі контролює діяльність аудиторів, у той час як АПАК здійснює контроль над ^РК та має пріорите­ти при прийнятті рішень. Зокрема, АПАК може від­хилити те чи інше рішення ДМРК або самостійно ух­валити рішення. Тобто, на АПАК покладено обов'я­зок приймати остаточне рішення та нести відповіда­льність.
До видів контролю з нагляду за професією ауди­тора в Німеччині належать:
>    контроль за здійсненням професії аудитора;
>    контроль якості аудиторських послуг. Контроль за здійсненням професії застосовуютьу випадках, коли наявна підозра у тому, що аудитор припустився помилки, або є скарга клієнта чи пові­домлення у пресі тощо, тобто існує конкретне обви­нувачення, і це стає відомим АПАК або ^РК.
За ре­зультатами проведеної перевірки ФК може вжива­ти таких заходів:
1)  виносити догану;
2)  призначати штрафи (максимальний розмір - до 50 000 євро);
3)  передавати справу до суду.Якщо порушення серйозне, то ФК звертається до Генеральної прокуратури, яка подає відповідний позов до дисциплінарного суду. Максимальний розмір дисциплінарної відповідальності становить 500 000 євро, цю суму стягують з фізичної особи -аудитора та така відповідальність не може бути за­страхована. Крім того, суд може заборонити або за­йматися аудиторською діяльністю в цілому або здій­снювати окремі види діяльності (як на певний строк, так і назавжди). ФК надає повну підтримку
Гене­ральній прокуратурі під час розслідування справи.Контроль якості аудиторських послуг має дві складові:
1)      контроль організації аудиторської компанії;
2)  контроль виконання замовлення.Контроль організації аудиторської компанії пе­редбачає те, що аудиторська компанія не припуска­ється помилок, якщо у ній наявна певна структура, що відповідає встановленим вимогам, наприклад:
•   аудитори та співробітники володіють необхід­ною кваліфікацією;
•   компанія регулярно проводить курси з підви­щення кваліфікації в певній кількості годин (при цьому слід зважати на те, що аудитор, який прохо­дить курси з податкового консультування, напри­клад, і не відвідує курси з власне аудиту, може не вважатися таким, що має право проводити аудит);
•   рівень незалежності аудитора від замовника під час прийняття замовлення;
•   організація внутрішнього контролю в аудитор­ській компанії.
Контроль виконання замовлення передбачає кон­троль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською компанією. Звичайно, здійснюється вибіркова перевірка, оскільки її виконують фахівці-аудитори, які знають, де можна припуститися поми­лок у тому чи іншому випадку та акцентують увагу саме на таких помилках.
Результатом такої перевірки не обов'язково ма­ють бути санкції - аудиторській компанії можуть просто вказати на виявлені помилки. У разі повтор­ного виявлення можуть застосовуватися певні санк­ції.
Після проходження контролю видається сертифі­кат, без наявності якого аудиторська компанія не має права проводити законодавчо передбачені обов'яз­кові аудиторські перевірки - вона може здійснювати винятково добровільний аудит, податкове консуль­тування тощо.
Німецьким Законом про аудиторську діяльність передбачена максимальна професійна відповідаль­ність аудиторів перед третіми особами, яка підлягає обов'язковому страхуванню, в таких розмірах: 1 млн євро - для аудиту підприємств, що не є учас­никами ринку капіталу, та 4 млн євро - для аудиту підприємств, що є учасниками ринку капіталу.
В особистих повноваженнях ШРК (чисельність штатних співробітників - 120) залишилися дисцип­лінарний контроль, реєстрація аудиторів та прове­дення іспитів, ведення реєстру аудиторів.
У вересні 2007 р. набули чинності нові законодав­чі положення, відтак була запроваджена нова струк­тура контролю - так звана інспекція (англ. іт-ресііоп). Цей контроль застосовують лише стосовно тих аудиторських компаній, які підтверджують фі­нансову звітність підприємств, що працюють на рин­ку капіталу. У будь-яких інших випадках контроль за професією та якістю послуг з боку ФК та АПАК здійснюється виключно тоді, коли наявний привід для проведення такого контролю (скарга клієнта, по­відомлення у пресі, банкрутство компанії тощо).
Інспекцію проводять інспектори, які є співробіт­никами ПРК - сертифікованими аудиторами, однак не представляють інтереси жодної аудиторської компанії. До того ж усі члени ФК є аудиторами та не є співробітниками будь-яких аудиторських ком­паній. Якщо інспектор працював перед своїм при­значенням у якійсь аудиторській компанії, то він протягом 5 років не має права брати участь у інспек­ції, яка проводиться у цій компанії. Інспекції прова­дять не лише через чітко встановлені проміжки часу, а й за ініціативи АПАК. Вони є платними. Для ауди­торських компаній, які мають більше 25 клієнтів -учасників ринку капіталу - передбачені щорічні ін­спекції, для решти компаній - кожні 3 роки. Водно­час АПАК може прийняти рішення про позачергову перевірку. Представники АПАК супроводжують усю інспекцію, яку проводить команда із 4-5 осіб. Окрім перевірки здійснення професійної діяльності та кон­тролю якості особливу увагу приділяють культурі внутрішніх стандартів кожного підприємства (виконання окремих доручень керівництва, філософія компанії тощо).
Досвід Німеччини може стати одним із прикладів для України.
У країнах Європейського Союзу Директива 2006/43/ЄС про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності створює загальні умови для всіх країн-членів у питаннях кваліфікації, гро­мадського нагляду, контролю якості та стандартів аудиту. Встановлення таких умов спрямоване на за­безпечення належної якості, а це, в свою чергу, спри­ятиме укріпленню суспільної довіри та надійності послуг аудиторів у державах-членах.
Для кожного з аудиторів із країн-не членів, а осо­бливо тих, що надають свої послуги компаніям -учасницям ринків капіталу країн ЄС, дочірнім під­приємствам, материнські компанії яких зареєстрова­ні в ЄС, Директива 2006/43/ЄС має стати своєрідною точкою відліку.
Слід звернути увагу на два суттєві аспекти: це потреби в жорсткій, а тому конкурентоспроможній кваліфікації аудиторів та у виваженій і рівноправній, незалежній громадській системі нагляду за держав­ними аудиторами.
Підсумовуючи результати спостережень, можна дійти висновку, що система нагляду за професією аудитора України не відповідає вимогам Європей­ського Союзу та не може бути визнана у будь-якій країні світу, адже порушено основні принципи, а саме:
>   Принцип незалежності керування. Комітет з контролю якості діє від імені та за дорученням Ауди­торської палати України. В свою чергу, половина членів АПУ є аудиторами - керуючими партнерами приватних аудиторських компаній. Дійсно, Директи­ва 2006/43/ЄС дає змогу брати участь у керування системою суспільного нагляду фахівцям-практикам, але їх повинна бути меншість (ст. 32 Директиви 2006/43/ЄС).
>   Принцип незалежного фінансування. Комітет фінансується за рахунок надходжень АПУ, тобто за рахунок фізичних осіб - аудиторів та аудиторських компаній. Відповідно до Директиви ЄС фінансуван­ня системи суспільного нагляду має бути гарантова­ним і вільним від будь-якого неналежного впливу з боку аудиторів чи аудиторських фірм.

>   Крім того, комітет з контролю якості не має достатніх ресурсів для проведення зовнішніх переві­рок, на офіційному сайті АПУ постійно розміщено оголошення про пошук фахівців Комітету.

 

ВИСНОВКИ:
Для побудови системи нагляду за професією аудитора в Україні потрібно виконувати такі вимоги:1.     Обов'язковому контролю здійснення професії аудитора мають підлягати лише ті аудиторські компа­нії, що підтверджують фінансову звітність учасників ринку капіталу. Контроль за професією аудитора для решти аудиторських компаній слід здійснювати лише за умови наявності конкретного обвинувачення (скарги клієнта, повідомлення у пресі, банкрутства тощо).2.  Регулярному контролю якості аудиторських послуг повинні підлягати всі аудиторські компанії. Та­кий вид контролю має попереджувати появу помилок в роботі аудиторських компаній, мати на меті по­ліпшення якості послуг та роботи аудиторської компанії. Результатом такого контролю якості аудиторсь­ких послуг мають бути рекомендації щодо покращення системи внутрішнього контролю аудиторської компанії.3.  Надані види контролю системи нагляду за професією аудитора має здійснювати незалежний орган або принаймі в управлінні таким органом повинна брати участь меншість фахівців-практиків.Звичайно, будь-яка система має враховувати місцеві особливості, а також те, що «еквівалентність» не завжди означає «ідентичність».

Тому навіть в межах ЄС є відмінності в оформленні кожної конкретної національної системи. Проте всі вони ґрунтуються на спільних принципах, що є основою для вільної та чесної конкуренції.

 

 

Особиста думка: Закон про аудиторську діяльність

Олена Макеєва:
Закон України «Про аудиторську діяльність» був прийнятий ще у 2003р., остання редакція Закону набула чинності 14 вересня 2006р. №140-V. Слід сказати, що змін до Закону було не багато, а якщо такі і мали місце, то всі вони суттєво не впливали на професію та на роботу аудиторів України в цілому. Однак, останнім часом з’являється дуже багато законопроектів щодо аудиторської діяльності, вимоги яких іноді навіть абсурдні. Наприклад, вимоги до збільшення Статутного капіталу до 1 млн. євро, встановлення вимог щодо наявності як мінімум 5 сертифікованих аудиторів у штаті Аудиторської компанії, чи розширення переліку обов’язкового аудиту – для підприємств, які мають державну частку, або взагалі заборона займатися аудиторською діяльністю аудиторам – фізичним особам. Найкращою пропозицією року, як на мене, стала пропозиція щодо введення нового поняття «камеральний аудит» - суто податковий термін, який не має жодного відношення до незалежного аудиту з підтвердження фінансової звітності.

Мені здається, що завжди законотворці нехтують міжнародним законодавством та досвідом. Сьогодні Україна вже є повноправним членом СОТ, а згодом і мета стати членом Європейського Союзу стане вже не такою далекою.

Пропоную Вашій увазі мою особисту думку стосовно законодавчих ініціатив.

Прямий доступ на ринок аудиту України іноземних інвесторів – аудиторів. Відповідно до Генеральної угоди СОТ по торгівлі послугами (General Agreement of Trade in Services), кожна країна – член СОТ має негайно забезпечити вільний доступ на ринок послуг постачальників з інших країн – членів та надати не менш сприятливий режим, ніж той, який він надає для аналогічних послуг чи постачальникам послуг будь-якої іншої країни. Передумовою визнання аудиторської компанії в Україні сьогодні є належність 70% Статутного капіталу фізичній особі – аудитору. В свою чергу, аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Отже, аудиторські сертифікати аудиторів країн – членів ЕС або СОТ не визнаються. Прикладом трактування такої норми у Законодавстві може бути редакція Закону про аудиторську діяльність Німеччини, а саме:
«Передумовою визнання аудиторської компанії є те, що більшість членів правління, керуючий компанією, компаньйони, які несуть відповідальність всім майном, виконавчі директори є представниками професії або є аудиторами в іншій країні ЄС, в якій вони мають право здійснювати аудиторську діяльність.»
Професійне завдання аудиторів. Законом України про аудиторську діяльність не визначено професійне завдання професії, наведено лише тлумачення окремих термінів. На мою думку, саме відсутність визначення професійного завдання аудиторів у Законі дає підстави розширювати обов’язки аудиторів та надає право займатися іншими видами діяльності, які не входять до компетенції аудиторів. Законодавством Німеччини чітко визначено, що є професійним завданням аудиторів, а саме:
Професійне завдання аудиторів – здійснювати виробничо-економічний аудит, зокрема, аудит річних звітів економічних підприємств, та видавати звіти про проведення та результат такого аудиту.
Аудитори мають право консультувати своїх замовників з податкових питань згідно з діючими приписами та представляти їх.
Крім того, аудитори також мають право:

- виступати експертами в сфері економічного керівництва підприємством, посилаючись на присягу аудитора;
- консультувати з економічних питань і зберігати інтереси сторонніх осіб;
- здійснювати довірче управління.

Реєстр аудиторів. З метою підвищення ефективності у користуванні даними Реєстру, необхідно розширити перелік даних аудиторів та аудиторських компаній відповідно до статей 16 та 17 Директиви 2006/43/ЕС.

Відповідальність аудиторів. Страхування відповідальності аудитора. Відповідно до діючого законодавства України:
«За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини....
Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки».

Страхування відповідальності аудитора в Україні не є обов’язковим. На мою думку, компетентною інстанцією у світі страхування повинна стати Аудиторська палата України. Як компетентний орган, Аудиторська палата повинна регулювати зміст страхування, положення стосовно допустимих виключень, приміром, претензії на відшкодування в разі свідомого порушення обов’язку, документів, що підтверджують страхування, розгляд заяви і контроль за дотриманням обов’язку мати страхування відповідальності.

Система забезпечення якості у світі Директиви 2006/43/ЄС. Моя особиста позиція стосовно незалежної системи нагляду за професією аудитора достатньо чітка. Україна прагне стати членом Європейського Союзу та розуміє, що дотримання вимог законодавства ЕС є обов’язковим.

Що необхідно створити? Систему забезпечення якості за принципом суспільного нагляду

Що таке суспільний нагляд в контексті Директив? Усі аудитори та аудиторські фірми підлягають суспільному нагляду. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що стосуються обов’язкового аудиту. Водночас держави-члени можуть дозволити меншості фахівців-практиків брати участь у керуванні системою суспільного нагляд Особи, залучені до керування системою суспільного нагляду, добираються згідно з незалежною та прозорою процедурою висування.

Система суспільного нагляду несе основну відповідальність за нагляд над:

1. допуском та реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм;
2. впровадженням стандартів професійної етики, внутрішнього контролю якості аудиторських фірм та аудиту, а також системами безперервного навчання, забезпечення якості, розслідувань і санкцій.
3. Система суспільного нагляду повинна мати право проводити, за потреби, розслідування діяльності аудиторів та аудиторських фірм, а також право вживати відповідних заходів.
4. Система суспільного нагляду має бути прозорою. Ця вимога передбачає оприлюднення річних програм робіт та звітів про проведену діяльність.
5. Система суспільного нагляду має адекватно фінансуватися. Фінансування системи суспільного нагляду має бути гарантованим і вільним від будь-якого неналежного впливу з боку аудиторів чи аудиторських фірм.

А що є системою забезпечення якості? Кожна держава – член ЄС стежить за тим, щоб до всіх аудиторів та аудиторських фірм застосовувалась система забезпечення якості. Така система повинна відповідати наступним критеріям:
1. забезпечення незалежності від аудиторів та аудиторських фірм, що контролюються;
2. вільне з боку аудиторів та аудиторських фірм та гарантоване фінансування системи забезпечення якості;
3. система забезпечення якості повинна мати достатні ресурси;
4. особи, що проводять перевірки з забезпечення якості повинні мати належну професійну освіту та відповідний досвід у царині обов’язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний з тематичним навчанням з питань проведення перевірок для забезпечення якості;
5. підбір контролерів для виконання перевірок з метою забезпечення якості має проводитися за об’єктивною процедурою, спрямованою на забезпечення відсутності конфлікту інтересів між контролерами й аудитором чи аудиторською фірмою;
6. перевірки з метою забезпечення якості проводяться принаймні один раз на шість років.

Чи не здається Вам, що саме Аудиторська палата України і може стати органом системи забезпечення якості за принципом суспільного нагляду? Що саме не відповідає в АПУ вимогам Директиви ЄС, як органу системи забезпечення якості?

1. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що стосуються обов’язкового аудиту. Тобто, із 20 існуючих членів повинно залишитися лише меншість практикуючих аудиторів (зараз АПУ має у складі 10 практикуючих аудиторів).

2. Комітет з контролю якості повинен мати штатних контролерів – аудиторів, які не будуть практикуючими аудиторами, а виконуватимуть свої обов’язки за гарантовану заробітну плату.

3. Особи, що проводять перевірки з забезпечення якості повинні мати належну професійну освіту та відповідний досвід у царині обов’язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний з тематичним навчанням з питань проведення перевірок для забезпечення якості.

4. Контролю якості повинні постійно підлягати обов’язкові аудиторські перевірки. Перелік обов’язкового аудиту встановлюється Законом про аудиторську діяльність.

5. Фінансування такого Комітету повинно бути незалежним з боку аудиторів та аудиторських фірм. Тобто, суб’єкти господарювання, фінансова звітність яких підлягає обов’язковому аудиту, повинні ініціювати та фінансувати отримання Свідоцтва про проходження контролю якості у такому Комітеті кожного разу, коли надається Аудиторський висновок про підтвердження фінансової звітності. Як приклад, проходження контролю якості Річної фінансової звітності коштує в Німеччині близько 1 тисячі євро, Консолідованої – близько 2 тисяч Євро.

Професією аудитора в країні та захистом її інтересів повинна займатися громадська організація.


Авторські матеріали сертифікованих аудиторів знайшли своє визнання і були опубліковані такими провідними видавництвами, як:

Сайт Аудиторської палати України (www.apu.com)

(04 квітня 2008р.), розділ "Публікації з питань теорії та практики аудиту":

Читати публікації...


Бухгалтерський щотижневик "Баланс"

Участь у розробці методичного посібника "Створення, ліквідація та реорганізація підприємств", робота у рубриці "Запитання-відповіді" щодо питань оподаткування господарської діяльності підприємств, авторська робота "Виправлення помилок у податковій звітності спрощеної системи оподаткування суб'єктів господарювання".


Щомісячний спеціалізований журнал "Заробітна плата"

(№12, грудень 2007 р.), розділ "Організація та адміністрування праці":

Олена Макеєва дає відповідь на лист із редакційної пошти стосовно відшкодування підприємством працівникові витрат на оплату проїзду та віднесення їх до складу валових витрат у разі затримки такого працівника у відрядженні без поважних причин.


Бухгалтерське видання "Довідник економіста"

(№9, вересень 2007 р.), розділ "Планирование и управление.Финансы.", стаття "Бонусная система оплаты труда":

Мотивація персоналу до високопродуктивної праці забеспечує ефективність виробничої, підприємчої, торгової та комерційної діяльності. Стаття висвітлює такі аспекти:
- доход та прибуток;
- фінансова звітність;
- перевірка доходів та витрат.
Сутність стимулювання робітників полягає у встановленні залежності їх заробітної плати від особистого трудового вкладу, а також результатів виробничо-господарської діяльності підприємства, при цьому робітник має бути зацікавленим у покращенні результатів власної праці.



Практика продаж

(№6, 2007)
Робота у рубриці "Запитання-відповідь" щодо питань оподаткування господарської діяльності підприємств. 


Щомісячний спеціалізований журнал "Заробітна плата"

(№6, грудень 2006 р.), розділ "Облік та податки",
стаття
"Директор ТОВ - приватний підприємець? А чому б і ні?":
У статті описується випадок, коли директор товариства або його співробітники є приватними підприємцями. У такий спосіб товариство уникає зайвого навантаження на фонд заробітної плати через зменшення сплати обов’язкових платежів та податку з доходів фізичних осіб. При цьому більшу частину доходу директор отримує як приватний підприємець.


The Ukrainian Journal of Business Law

(№10, October 2006), розділ "Business Strategy", стаття "Modern Trends":

Темою статті є аутсорсинг як інструмент розвитку сучасного бізнесу. В умовах, коли боротьба за клієнта вимагає підвищувати якість своїх послуг та одночасно зменшувати їх вартість, керівництва компаній вимушені економити на витратах. Питання ефективності, економічності та зменшення ризику бізнесу набувають більшої значущості для вітчизняних компаній.



Журнал "Генеральний директор"

Авторська стаття на тему "Оподаткування операцій з нерухомістю у 2005 році".

 
Новини
20.11.08
Відбулося! Ми стали на рік досвідченішими!
11.11.08
Нашій компнаії виконується 5 років!!!
28.10.08
Коментар Олени Макеєвої щодо зниження цін на житло, у журналі "Власть денег", № 43, 24-30 жовтня
 
Антикризові заходи

Світова фінансова криза не оминула Україну. Її наслідки відчувають всі: від малих підприємств до великих корпорацій. Кожна сфера економіки переживає кризу по-своєму: хтось банкрутує, хтось на межі банкрутства, скорочення штату, заробітних плат, падіння вартості акцій, - панічне становище для багатьох.

Ви запитаєте, чим ми зможемо Вам допомогти сьогодні? Ми пропонуємо Вам нашу допомогу та підтримку.

 
Наші досягнення

 

Аудиторська компанія «Аксьонова та партнери» - лауреат всеукраїнських професійних премій Business Olimp Awards.

 

 

 

 
Untitled Document
 
Розробка та створення сайту
www.goresh.net
Rambler's Top100