На якому етапі імплементація правил Контрольованих іноземних компаній (КІК)в Україні, коли запрацює автоматичний обмін інформацією CRS і чи є у податкової інструменти, щоб ловити тих, хто не подасть звіт КІК? Голова ради директорів«Аксьонова та партнери» Олена Макеєва взяла бліц-інтерв’ю у Данила Гетманцева, голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. НВ Бізнес публікує відповіді на п’ять запитань, важливих для українського бізнесу.

1. Ви плануєте переносити правила КІК доти, доки не почнеться автоматичний обмін інформацією?

Ні, оскільки у нас немає жорсткої прив’язки до запуску автоматичним обміном інформації, адже за перші два роки подавання звітів по КІК не передбачено штрафних санкцій.

2. Коли, за вашими очікуваннями, запрацює автоматичний обмін інформацією CRS? Який це буде рік? 2023 або 2024?

Для того щоб запрацював CRS, необхідно зробити два кроки:

1. приєднатися до міжнародної угоди (CRS Multilateral Competent Authority Agreement), і

2. внести зміни в законодавство і прийняти кілька підзаконних нормативно-правових актів.

Для першого кроку немає необхідності істотно змінювати законодавство. Ми очікуємо, що commitment Україні може бути наданий вже в 2021 році. Заплановано, що перший обмін відбудеться в 2023 році за 2022 звітний рік.

Для другого кроку необхідно суттєво змінити деякі правила ПКУ. Глобальний форум на початку 2021 року провела аналіз ПКУ (йдеться про правила про подавання звітності за підзвітними рахунками) і дав низку рекомендацій. Міністерство фінансів зараз отримує технічну допомогу від глобального форуму в розробці необхідних змін до Податкового кодексу.

CRS буде імплементований by reference. Цей спосіб передбачає, що законодавство міститиме пряме посилання на документ ОЕСР (власне, на текст стандарту і коментарі). Відповідну правку я вже подав у межах законопроєкту 5600. Підзвітні фінансові установи будуть застосовувати стандарт і коментар до нього під час перевірки фінансових рахунків. Міністерство фінансів видасть настанови, в яких буде описано особливості застосування стандарту в Україні з урахуванням специфіки ринку фінансових послуг і видів фінансових установ.

Глобальний форум також допомагає з розробкою підзаконних актів. У них будуть врегульовані окремі питання застосування стандарту фінансовими установами. Наприклад: що робити, якщо стандарт передбачає опціонально у виборі підходу до перевірки рахунків; які фінансові установи будуть звільнені від подавання звітності та інші.

Для того щоб українські фінансові установи змогли подати першу звітність за 2022 рік, необхідно, щоб зміни до Податкового кодексу і підзаконні акти Мінфіну були ухвалені до кінця 2021 року. В іншому випадку ми будемо змушені відсунути перший звітний період на півроку або на рік. Мінфін зараз активно спілкується з Глобальним форумом і з його підтримкою розробляє необхідне законодавство.

3. Глобальний форум ОЕСР завершив перший етап перевірки дотримання Україною стандарту обміну інформацією за запитом. Які зауваження до України в звіті? Яку оцінку Форуму ви очікуєте отримати вже в першому кварталі 2022?

Основні зауваження зі звіту:

1. Щодо термінів зберігання податкової, фінансової звітності та первинних документів. В Україні основний термін — 3 роки, а за стандартом — 5 років.Це дуже суттєво порушення, яке може вплинути на оцінку.

Важливо зазначити, що 5 років для зберігання документів і звітності — це золотий стандарт, якого дотримуються майже всі країни-члени Глобального форуму (це понад 100 юрисдикцій). Серед країн-учасників форуму, які проходять або пройшли перевірку, вимогу про мінімальний термін зберігання документів не забезпечує тільки Україна, Азербайджан і РФ. Це означає, що коли наша податкова робить запит до іншої країни, вона може отримати документи за п’ять років. Але якщо ми отримуємо запит від іноземного контролюючого органу, то зможемо надати інформацію тільки за три роки. Це дуже важливе зауваження, яке ми зобов’язані виправити через зміну законодавства. Важливо: зміни стосуватимуться передусім компаній, які здійснюють ЗЕД.

2. Щодо розкриття бенефіціарів власників юридичних осіб та утворень без статусу юридичної особи. До України було зауваження про те, що законодавство в частині визначення бенефіціарів (контролерів) недостатньо чітке, зокрема щодо іноземних партнерств і деяких інших організаційно-правових форм. Нечіткість може призвести до неправильної інтерпретації законодавства.

3. Щодо розкриття власників і бенефіціарів іноземних компаній і партнерств, у яких є в Україні постійні представництва. Україна не забезпечує збір цих даних, що суперечить стандарту.

4. В Україні все ще є акціонерні товариства, які не знерухомили акції в документарній формі.

Є ще зауваження, але вони менш критичні.

Якщо Україна встигне виправити зауваження до закінчення другого етапу перевірки, то це може вплинути на фінальний рейтинг.

Щодо фінального рейтингу, його ми зможемо отримати не раніше осені 2022 року. У першому або другому кварталі 2022 року ми чекаємо перевірку, потім Глобальний форум готуватиме звіт, що займає кілька місяців. Під час підготовки звіту країни, які входять у групу країн-перевіряльників (рeer review group jurisdictions) можуть ставити запитання і давати коментарі. Також, якщо до моменту підготовки звіту щодо другого етапу, ми зможемо продемонструвати прогрес в імплементації рекомендацій з попереднього звіту, це все буде розглядатися і оцінюватися.

Тому зараз складно говорити про фінальну оцінку і обіцяти, що вона обов’язково буде Largely Compliant або вищою. Багато що залежить від практики відповідей на запити інших країн у ДПС.

Я наведу приклад. У звіті написали, що у нас законодавство АМЛ у частині ідентифікації кінцевих бенефіціарів недостатньо чітке. Ми можемо або виправити це, або ні (наприклад, якщо не встигнемо ухвалити зміни до законодавства). Якщо під час перевірки на другому етапі буде виявлено, що в Українуі надходили запити про розкриття кінцевих бенефіціарів і Україна не відповіла або не змогла відповісти через нечітке законодавство, то Глобальний форум, найімовірніше, зробить висновок, що це істотне порушення. При чому це порушення не формальне, а воно впливає на практику відповідей на запити. У такій ситуації, оцінку, ймовірно, буде знижено.

Якщо ж Україну раніше не просили дати інформацію про бенефіціарів, то наявність дефектів у законодавстві, істотно не вплине на фінальну оцінку. Тому що недолік у законі не вплинув на практику.

Якщо підсумувати:

  • Ми очікуємо другий етап перевірки в першій половині 2022 року.
  • Звіт і фінальний рейтинг буде до осені 2022 року. Обіцяти, що оцінка буде Largely Compliant, не може ні Мінфін, ні Глобальний форум.
  • До кінця 2021 року ми плануємо виправити порушення, які виявили в першому звіті. Але оскільки деякі з них вимагають внести зміни до законів, цей термін лише орієнтовний.
  • Мінфін співпрацює з Глобальним форумом при розробці необхідного законодавства. Тому не варто чекати, що в Україні з’явитися щось таке, чого немає в інших країн — учасників Глобального форуму. Це стосується і звітності. Ми не вимагатимемо звітність від нерезидентів, яку вони не подають в інших країнах, в яких вони ведуть діяльність. Ми в цьому питанні радше будемо«наздоганяти» інші країни з Глобального форуму. Тому не варто демонізувати Мінфін / парламент, який буде змушений ухвалювати законодавство для виконання стандарту. Це наш обов’язок як країни-учасниці Глобального форуму.

4. Чи є інструменти у податкової, як «ловити» тих, хто не подасть звіт КІК і, як наслідок, не подасть річну декларацію / не відобразиться скоригований прибуток КІК в ньому (юрособи та фізособи разом)? Не подадуть, бо впевнені, що без автоматичного обміну податкова не дізнається.

Безумовно без автоматичного обміну податковій буде не просто дізнатися про КІК, але водночас це не можна назвати неможливим — адже зараз податкові органи можуть отримувати відповідну інформацію на підставі запитів (Exchangeof Information on Request, EOIR). Головною особливістю обміну за запитом є можливість обміну практично будь-якоюй податково-значущою інформацією (єдинимобмежувачем може бути протиріччя національним законам і публічному порядку запитуваної держави). Цим обмін на вимогу відрізняється, наприклад, від автоматичного обміну за стандартом CRS, у межах якого в електронному форматі передається строго обмежений Стандартом перелік даних про іноземні фінансові рахунких (і тільки про них). І для того щоб зловити КІК, українським податковим органам можуть стати у пригоді, наприклад, відкриті реєстри бенефіціарів.

На Європейському рівні про затвердження повсюдних відкритих реєстрів бенефіціарів заговорили після ухвалення 20 травня 2015 року Forth EU Anti-Money Laundering Directive. Флагманом із запровадження стала Великобританія. Як наслідок. сьогодні досить вказати назву будь-якої британської компанії в Google — і вже першим посиланням вискочить сторінка державного реєстру Великобританії з повною інформацією про структуру, власників, звітність.

Слідом підтягуються й інші європейські юрисдикції.

У Нідерландах реєстри бенефіціарів запроваджують з 10 січня 2020 року (вжеіснуючим компаніям потрібно буде завести такі реєстри до 10 липня 2021 року).

В Ірландії Центральний регістр протягом 5 місяців прийматиме онлайн дані про бенефіціарів починаючи з 22 червня 2019 року, після чого буде сформовано відкриту базу даних.

За Європою слідують і підконтрольні території (натепер до списку заморських територій Великобританії входять, зокрема, Ангілья, Британські Віргінські острови, Бермудські острови, Кайманові острови, Багамські острови, острови Теркс і Кайкос і Гібралтар). На Віргінських островах введено реєстри бенефіціарів, але поки що вони«відкриті» тільки для урядових органів Великобританії. Уряд Британських Віргінських островів вже заявив про свої зобов’язання провести спільну роботу з урядом Великобританії зі створення до 2023 року публічно доступного реєстру бенефіціарів власників компаній відповідно до міжнародних стандартів і стандартів ЄС, відповідно до П’ятої директиви ЄС з протидії відмиванню коштів (AMLD5). Зараз така інформація розкривається за запитом фінансових органів інших країн.

5. У чому відмінність безподаткової ліквідації і добровільного декларування(податкова амністія) — що кому вигідно?

Це трохи різні інструменти. Податкова амністія передбачає, що платники податків отримують право «очистити» свої активи, придбані за рахунок доходів, з яких раніше не було сплачено відповідні податки. Щоб скористатися амністією, необхідно добровільно подати одноразову спеціальну декларацію і сплатити спеціальний збір з суми «амністованих» доходів.

Водночас безподаткова ліквідація передбачає можливість для фізичних осіб ліквідувати свої іноземні компанії в обмежені законом термінии (до 2022 р.) і отримати ліквідаційний дохід без сплати податку на доходи фізичних осіб в Україні(але зі сплатою 1.5% військового збору).

По суті йдеться про різні види доходів: з яких не сплачено податки (амністія) і з яких потрібно сплатити податки за 2021 і 2022 рік (безподаткова ліквідація). Це просто дві різні форми звітності про доходи фізичних осіб із застосуванням пільгового оподаткування. Обидві процедури абсолютно добровільні, тому платник податків може вибрати, що буде краще для нього в конкретній ситуації. Можливе використання однією і тією самою особою одночасно як «амністії», так і «безподаткової ліквідації» за різними типами доходів.

Джерело.

Фото: НВ