В цій статті пропонуємо вам ознайомитися, по яких критеріях платники ПДВ потрапляють до категорії «ризикових» та що є підставою для включення платників податків до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків Державною податковою службою України (далі – ДПС України).

Зупинення реєстрації податкових накладних

Про факт зупинення реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних платник податків ви дізнаєтеся з квитанції, яка надходить протягом операційного дня в автоматичному режимі одночасно і продавцю, і покупцю із зазначенням критеріїв ризикованості, які є причиною такого блокування.

Процедура включення платників ПДВ до переліку ризикових встановлена Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).

В Додатку №1 Порядку № 1165 зазначені критерії ризиковості платника податку, а саме:

  1. Реєстрація платника податків на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів.
  2. Реєстрація в державних органах платника податків на неіснуючих, померлих, безвісти зниклих осіб.
  3. Реєстрація платника податків особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність.
  4. Платника податків зареєстровано (перереєстровано) та ним здійснюється господарська діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.
  5. Платник податків – юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах.
  6. Платник ПДВ не подав податкової звітності з ПДВ за два останніх звітних (податкових) періоди.
  7. Платник податку на прибуток підприємств не подав фінансової звітності за останній звітний період, чим порушені норми пп. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ.
  8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній.

Рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових приймає комісія регіонального рівня ДПС України. Найбільш поширеною підставою, яку використовують податкові органи при обґрунтуванні віднесення компаній до ризикових, є саме критерій згідно пункту 8 вище зазначеного Додатку до Постанови.

З огляду на практику оскаржень рішень комісій ДПС України, обставинами, які можуть свідчити про ризиковість платника податків можуть бути, зокрема:

  • недостатня кількість працівників у штаті;
  • недостатня кількість матеріальних ресурсів (обладнання, транспорт, складські приміщення і т.д.);
  • придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості;
  • по ланцюгу постачання не відслідковується, хто постачає платнику товар, роботи чи послуги;
  • придбання товарів (послуг) без їх подальшої реалізації або з реалізацією ризиковим покупцям;

Звертаємо увагу на позицію судових органів щодо визнання платника податків ризиковим. Судова практика свідчить, що питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника має розглядатись виключно за наслідками подання для реєстрації податкової накладної та моніторингу і платника податку, і податкової накладної. У протилежному випадку рішення комісії не може вважатися правомірним та прийнятим з дотримання законодавчо визначеної процедури.

У висновках ВСУ (зокрема у справах № 826/14549/15, № 816/166/15-а, № 520/4829/19, № 140/1845/19) зазначено, серед іншого:

  • відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу);
  • основні та транспортні засоби можуть перебувати на праві оренди або лізингу;
  • порушення контрагентами платника податку у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення самим таким платником податку вимог закону, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними тощо.

Включення до плану-графіку документальних перевірок

Порядок формування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків затверджений Наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015 року «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» зі змінами та доповненнями, у редакції наказу від 07.09.2020 р. №548 (далі Наказ № 548).

Річний план-графік складається відповідно до вимог ст.77 розділу II ПКУ. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. 

Наказом № 548 визначено, що періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Зокрема, до високого ступеня ризику віднесені:

  • рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
  • рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
  • рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
  • наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів – засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;
  • декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;
  • здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості;
  • декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;
  • інші

До середнього ступеня ризику віднесені:

  • декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;
  • здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • декларування суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис.грн за останній звітний (податковий) період;
  • відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;
  • наявність відносин з платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • інші.

Серед критеріїв незначного ступеня ризику згадуються, зокрема:

  • проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;
  • зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
  • наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;
  • ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

Як бачимо, підстав потрапити в поле зору податкових органів досить багато.

Постійний контроль на відповідність критеріям ризиковості, моніторинг власної фінансово-господарської діяльності та податкового законодавства допоможуть будь-якому підприємству підготуватися до будь-яких податкових викликів. Попереджений – означає озброєний.

Нагадуємо, що податкове законодавство часто змінюється, тому ми рекомендуємо самостійно перевіряти актуальні норми та враховувати відповідні зміни.

Тетяна Григорян
Генеральний директор
ТОВ АФ «Аксьонова та партнери»