Податкові стимули від держави мало впливають на мотивацію людей пожертвувати гроші на благодійність. Яка ситуація в Україні?

В 2019 році Україна опинилася на 101 місці із 126 в загальному рейтингу благодійності World Giving Index, який створила організація Charities Aid Foundation, та на 90 місці за кількістю пожертв на благодійність.

Всього 18% громадян України пожертвують гроші на благодійність. Небагато? Залежить від того, з ким порівнювати. Приміром, в Грузії всього 6% населення готові пожертвувати гроші, в Греції – 7%, Вірменії – 10%, РФ — 12%, а в сусідній Польщі – 28%. Як йдеться в звіті, країни, де люди найменше пожертвують гроші, походять із сукупності континентів з різними релігійними та культурними переконаннями, але спільним є те, що всі вони протягом багатьох років боролись з бідністю чи конфліктами.

Методологія рейтингу жодним чином не пов’язана із податковою політикою, ключових індикаторів три — готовність людей допомагати іншим, пожертвувати гроші на благодійність та бути волонтерами. А от з аспектами оподаткування благодійної діяльності можна ознайомитися у детальному звіті ОЕСРОподаткування та філантропія“. Там розглядаються різні аргументи за та проти надання пільгового податкового режиму благодійності, а також представлений огляд податкового режиму благодійних організацій та благодійництва у 40 країнах-членах ОЕСР та країнах-учасницях. Цікаво, що оподаткування благодійної діяльності в Україні цілком відповідає ключовим світовим трендам.

Звідси висновок — неготовність громадян України брати активну участь у пожертвуваннях на благодійність не пов’язана з податками, причина всьому — бідність населення. Чим заможніше населення, тим більше люди готові витрачати гроші на благодійність. А ще важлива культура, повага один до одного, готовність витрачати свій час та бути волонтером, допомагати тим, хто цього потребує, навіть незнайомим людям. А це вже зовсім не пов’язано з податками, до яких так часто апелюють самі благодійники.

В Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, станом на 01.01.2020, зареєстровано 1 350 627 юридичних осіб, з яких, за даними ДПС України, 202 623 — неприбуткові організації, що складає 15% від загальної кількості юридичних осіб.

В звіті ОЕСР наводяться порівняльні дані кількості благодійних організацій до чисельності населення. Приміром, у Франції на 66,9 млн населення існують 4,2 тис. благодійних організацій, в Італії на 60,4 млн населення — 98,2 тис. благодійних організацій, в Колумбії – на 49,8 млн населення — 44 тис. благодійних організацій. В Україні 41,7 млн населення та 202,6 тис. благодійних організацій.

Отже, кількість благодійних організацій в Україні вище за Францію, Італію, Канаду, Аргентину, Австралію та інші країни. Більша кількість благодійних організацій лише в Німеччині, де на 82,9 млн населення — 600 тис. благодійних організацій. Як пояснити таку велику кількість благодійних організацій в Україні на тлі дуже низької готовності людей до пожертв? Залишу це для ваших роздумів. А поки повернемося до питання оподаткування благодійної діяльності в Україні та в світі.

Оподаткування благодійності в Україні

В Україні неприбуткові організації, що внесені до Реєстру неприбуткових установ і організацій, не є платниками податку на прибуток та ПДВ в разі, якщо джерела надходжень та порядок використання коштів відповідають меті (цілі) та напрямам діяльності, визначеним у статутних документах такої неприбуткової організації.

До податкової знижки платника податку — фізичної особи включається сума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків кваліфікованим неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу звітного року.

Для юридичних осіб також встановлено обмеження до визнання витрат на благодійність для цілей оподаткування податком на прибуток на рівні 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

А що в світі?

Як йдеться в звіті ОЕСР, на додаток до прямої підтримки держави у вигляді державних грантів, уряди, як правило, підтримують благодійність двома способами:

  • податкові пільги для благодійних організацій — повне або часткове звільнення благодійних організацій від різних податків;
  • податкові пільги тим, хто пожертвує суб’єктам благодійної діяльності, — податкові пільги як приватним особам, так і корпоративним структурам.

Податкові пільги для благодійних організацій

Аби суб’єкт господарювання отримав статус благодійництва та пов’язані з ним податкові пільги, він, як правило, повинен відповідати наступним вимогам:

  • має бути створений «не для отримання прибутку», з «гідною метою» та продукувати «суспільну вигоду»;
  • має бути підпорядкованим іншим адміністративним вимогам та вимогам до нагляду;
  • перешкоджати будь-якій формі розподілу прибутку.

Під гідною метою визначаються види діяльності, які підлягають підтримці – найчастіше соціальне забезпечення, освіта, наукові дослідження та охорона здоров’я. Вимоги щодо суспільної вигоди, як правило, передбачають, що ця вигода повинна бути доступною для досить широких верств населення.

З податкової точки зору, благодійні організації можуть скористатися податковими пільгами різними способами. Як правило, суб’єкти господарювання із статусом благодійності можуть мати можливість отримувати подарунки, що стимулюються оподаткуванням, від фізичних осіб та корпорацій, або отримувати податкові пільги безпосередньо стосовно своєї діяльності (наприклад, звільнення від податку на прибуток, податку на майно, ПДВ тощо).

В більшості країн, адміністративним органом реєстрації благодійних організацій є податкова адміністрація. Деякі країни вимагають від благодійних організацій публічності. Наприклад у Нідерландах благодійні організації повинні публікувати інформацію про організацію на власному веб-сайті або на спільному веб-сайті торгової організації. Перевагою цього підходу є зміцнення довіри населення до благодійної галузі.

Оподаткування прибутку

Благодійні організації можуть мати комерційний та/або некомерційний дохід, проте пільги розповсюджуються частіше виключно на некомерційні доходи, а розмір комерційних доходів часто обмежений у відсотках або у грошовому вимірі.

Приміром, в Німеччині доходи, отримані від благодійної діяльності, звільняються від податку на прибуток підприємств та від податку на торгівлю. При цьому, доходи, що відносяться до комерційної діяльності, не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств та податком на торгівлю, якщо загальний річний дохід, включаючи ПДВ від цієї комерційної діяльності не перевищує 35 тис. євро. У Франції річний дохід від комерційної діяльності обмежений сумою, що не перевищує 72 тис. євро. В Угорщині благодійні організації звільняються від сплати податку на прибуток, якщо їх доходи, отримані від комерційної діяльності, не перевищують 15% загального доходу, в Індії — якщо комерційні доходи не перевищують 20% сукупного доходу та за умови, що така діяльність безпосередньо пов’язана із просуванням благодійних цілей суб’єкта господарювання.

У Литві благодійні організації обкладаються податком на прибуток підприємств. Правила обчислення оподатковуваного прибутку таких організацій не відрізняються від правил, що застосовуються до комерційних суб’єктів. Крім того, пожертви готівкою від одного донора, які перевищують 9 750 євро протягом податкового періоду, та інші пожертви, що не використовуються для цілей суспільної вигоди, оподатковуються за загальною ставкою 15% податку на прибуток підприємств.

Оподаткування ПДВ

В окремих країн пожертви благодійним організаціям не оподатковуються ПДВ, а сплачена сума цього податку при купівлі товарів та послуг благодійним організаціям не повертається, оскільки вони не є платниками цього податку. Проте деякі країни не звільняють від оподаткування ПДВ певні товари та послуги, що надаються благодійними організаціями, щоб уникнути недобросовісної конкуренції (наприклад, Канада та Ірландія).

На відміну від Бельгії, Чилі, Колумбії, Естонії, Індонезії, Італії та Словаччини, де не має пільгового режиму оподаткування ПДВ для благодійних організацій, а тому застосовують стандартні правила оподаткування ПДВ.

Податкові пільги тим, хто пожертвує суб’єктам благодійної діяльності

Благодійність можуть надавати як фізичні, так і юридичні особи. Усі опитані ОЕСР країни надають певні форми податкових стимулів для заохочення благодійництва. А от щедрість та дизайн податкових заохочень різняться.

Більшість країн пропонують податкові відрахування для стимулювання приватних та корпоративних благодійних пожертв. При цьому відрахування є більш поширеними для пільг щодо податку на прибуток підприємств, ніж для пільг з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Оподаткування приватних пожертв

В залежності від країни, податкові відрахування пожертв або її частини обмежені фіксованою величиною та/або часткою оподатковуваного або загального доходу у відсотках або грошовому вимірі.

Наприклад, в Німеччині відрахування обмежуються 20% «загального доходу», тоді як в Естонії відрахування обмежуються 50% «доходу, що підлягає оподаткуванню», але не може перевищувати 1 200 євро. В Латвії пожертви можуть бути вирахувані як частина загальних допустимих витрат, включаючи здобуття освіти, користування послугами охорони здоров’я та лікування. Загальні відрахування обмежуються 50% річного оподатковуваного доходу та не більше 600 євро.

Оподаткування корпоративних пожертв

У більшості країн застосовується правило податкових відрахувань з податку на прибуток підприємств, і часто такі відрахування мають обмеження: часткою загального доходу, часткою загального оподатковуваного доходу, часткою суми загального обороту та фонду оплати праці, часткою зобов’язання з податку на прибуток тощо.

Приміром, в Австрії пожертви корпорацій не можуть перевищувати 10% загального прибутку, в Аргентині корпорації можуть відраховувати пожертви до 5% річного прибутку. В Словенії корпорація може відрахувати пожертви до 0,5% від оподатковуваного доходу, а у Швейцарії, Німеччині – до 20% від оподатковуваного доходу корпорації. У Бельгії корпоративні пожертви акредитованим благодійним організаціям підлягають вирахуванню до 5% прибутку, що підлягає оподаткуванню, або 500 тис. євро.

У Фінляндії корпорації можуть відраховувати грошові пожертви державним університетам від 850 до 250 тис. євро з метою популяризації науки, мистецтва або фінської культурної спадщини.

Насамкінець, якщо ви дочитали цю колонку до кінця, то напевно мені вже не потрібно вас переконувати в тому, що податкові стимули від держави мало впливають на мотивацію людей пожертвувати гроші на благодійність. І тепер, повертаючись до питання, чому в Україні така велика кількість благодійних організацій на тлі дуже низької готовності людей до пожертв, варто додати ще один — чи всі наші благодійники мають гідну мету в інтересах суспільства?