Нарешті з’явилися законопроекти, які мають на меті підвищити як культуру ведення бізнесу, так і добровільну сплату податків та зборів в повному обсязі

Наприкінці червня президент України фактично роззброїв податківців, скасувавши Указ ще 1995 року про драконівські штрафи за порушення касової дисципліни. Понад 20 років бізнес страждав саме від штрафів за результатами податкових перевірок касової дисципліни. Помилка бухгалтера і п’ятикратний штраф миттєво робили з прибуткового бізнесу банкрута. Правду сказати, драконівські штрафи, серед іншого, були найвагомішим аргументом деяких підприємців у боротьбі проти запровадження фіскального чека.

Упродовж майже п’яти років обговорюється необхідність обов’язкового запровадження реєстру розрахункових операцій (РРО), але до цього часу бракувало політичної волі аби приборкати тіньовий бізнес. Хоча я пригадую, в 2015 році ми були дуже близькі до прийняття відповідного закону, обов’язкового запровадження РРО вимагав і МВФ. Тоді окремі «зацікавлені» депутати змогли переконати прем’єра піти на компроміс, тож обов’язкове РРО ввели лише для приватних підприємців із річним валовим доходом понад мільйон гривень. І оскільки перевірити точність розрахунків річного доходу підприємців було неможливо, цей компроміс нічого не змінив.

Наразі відсутні штрафи за порушення касової дисципліни, лишилася лише адміністративна відповідальність, встановлена КоАП. Можна сказати, пряника дали, тепер не вистачає й батога, який би мотивував бізнес виходити з тіні. Нарешті новообрані депутати представили законопроекти, які мають на меті підвищити як культуру ведення бізнесу, так і добровільну сплату податків та зборів в повному обсязі. Йдеться про два законопроекти:

– 1073 щодо внесення змін до Податкового кодексу в частині запровадження обов’язкового застосування РРО

– 1053 про внесення змін до основного закону про РРО в частині введення штрафів за порушення касової дисципліни.

По-перше, пропонується запровадження так званих програмних РРО (новітні технологічні рішення) поряд із класичними касовими апаратами, які використовуються легальним бізнесом вже давно і у всьому світі. Підприємці, які оберуть використання новітніх технологій, мають надіслати фіскальний чек на адресу електронної пошти покупця або відтворити на дисплеї програмного РРО QR-код, який дозволяє здійснити зчитування розрахункового документу.

По-друге, з 1 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності. А до цього часу, тимчасово, у 2020 році збережеться існуюча норма про обов’язкове застосування РРО та/або програмних РРО підприємцями лише у випадку перевищення обсягу річного доходу понад мільйон гривень. Але є виключення — платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, ювелірний бізнес, побутова техніка, ресторани та кейтерингові компанії, готелі, туристичні агентства та оператори та інші – мають запровадити РРО з 1 січня 2020 року. При цьому обов’язкова норма про внесення змін до податкового законодавства не раніше ніж за 6 місяців також збережена.

По-третє, в якості батогу законопроектом запроваджуються штрафи за порушення касової дисципліни, зокрема: 150% вартості проданих з порушенням норм закону товарів (робіт, послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за порушення, вчинене вперше та 250% – за кожне наступне вчинене порушення. На мою думку, такий розмір штрафів є цілком прийнятним.

По-четверте, пропонується запровадити контроль з боку громадянського суспільства за дотриманням вимог законодавства про здійснення розрахункових операцій. Йдеться про механізм мотивації самих покупців (споживачів) товарів (послуг) в отриманні фіскальних звітних чеків шляхом виплати компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) вартістю понад 100 гривень та направлять відповідну скаргу до контролюючих органів. Свого часу ми пропонували запозичити досвід європейських країн та запровадити розіграш лотереї фіскальних чеків.

Особисто я переконана, що ці законопроекти треба приймати одночасно в першому читанні, до другого читання можна доопрацювати технічні деталі. Досвід показує, що ідеальний законопроект можна розробляти роками. Проте завжди знайдуться невдоволені, які будуть намагатися зберегти статус-кво, критикуючи кожну букву. Щиро сподіваюся, що автори цих законопроектів врахували інституційну спроможність новоствореної податкової служби, багато чого залежатиме саме від неї. Історія України знає, що проблема частіше не в законах, а в їх імплементації. Тому всі сили, як правильно сказав прем’єр-міністр Олексій Гончарук, мають бути кинуті на запровадження сервісної функції податкової, адміністрування податків має бути простим, прозорим та сучасним.