IP-Box — що пропонує Мінцифри і чому це не спрацює так, як хотілося б

Пошук спеціального режиму оподаткування для ІТ компаній триває. Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України презентували професійній спільноті ідею пільгового IP-Box режиму для інноваційних компаній: знизити на 80% ставки податків та зборів. Відповідно, податок на прибуток становитиме 3,6%, ПДФО — 3,6%, ЄСВ — 4,4%.

Цей режим застосовуватиметься лише, якщо:

  • витрати на R&D понесені на території України;
  • від використання об’єкту інтелектуальної власності обов’язково отримується доход;
  • доходи від використання об’єкту інтелектуальної власності можна співставити з витратами, понесеними на його розробку та створення.

Автори IP-Box режиму посилаються на досвід країн, в яких такий режим застосований (Литва, Франція, Польща, Угорщина, Туреччина) та дають посилання на інформаційну таблицю про режими інтелектуальної власності та їхню оцінку Форумом з шкідливих податкових практик (FHTP) ОЕСР у 2018 році.

Спеціальні режими оподаткування для ІТ галузі дійсно існують в багатьох країнах та вони є предметом для оцінки на предмет шкідливості в рамках плану дій BEPS. До речі, у таблиці також позначено, що IP-Box режим у Франції та частково у Туреччині визнані Форумом як шкідливі та такі, що підлягають перегляду.

В Мінцифрі вважають, що запровадження цього пільгового IP-Box режиму, серед іншого, стимулюватиме розвиток наукоємних підприємств в Україні, сприятиме підвищенню привабливості науково-дослідницької діяльності вітчизняних та іноземних підприємств, залученню в Україну новітніх технологій та навіть спонукатиме відійти від усталеної практики роботи з фізичними особами — підприємцями (ФОПами).

На мою думку, жодну з цих цілей в короткостроковій перспективі досягти майже неможливо і ось чому.

По-перше, для розвитку науково-дослідницької діяльності винахідникам спочатку потрібні гроші. Приміром, австрійські компанії інвестують від 5 до 20% річного доходу в R&D, це немалі інвестиції. Погодьтеся, якщо немає грошей на науково-дослідницьку діяльність, той пільги не допоможуть. До речі, Міністерство цифрової трансформації України наприкінці 2019 року анонсувало, що 15 українських технологічних стартапів поїдуть на Startup Grind Global 2020 у Кремнієвій долині. Отже, шукатимуть своїх інвесторів саме там.

По-друге, відсутність в Україні належного захисту прав інтелектуальної власності та чесних судів сприяє високому рівню правопорушень в цій сфері (піратство, незаконне використання торговельних марок, патентів, нечесна конкуренція тощо). Обираючи між Польщею, Литвою та Україною, іноземний інвестор з великою долею ймовірності обере країну ЄС, навіть якщо в Україні буде 0% по всіх податках. В мене є великі сумніви, що за таких умов іноземний інвестор буде готовий надати гроші винахіднику в Україні на проведення R&D (головна умова пільгового режиму — витрати на R&D мають бути понесені на території України).

По-третє, в 2019 році Україна знову увійшла до кола країн — лідерів у сфері IT-аутсорсингу. Це ж не секрет, 90% українських ІТ-спеціалістів працюють саме на засадах аутсорсингу, а не як розробники власних ІТ-продуктів. Це зовсім інша модель бізнесу, яка не призводить до створення об’єкту інтелектуальної власності. Це ще один аргумент на користь того, що 90% ІТ бізнесу не мінятимуть існуючу модель бізнесу та працюватимуть за старими правилами із використанням ФОПів на спрощеній системі оподаткування.

У 2019 році середня для 176 країн світу ставка податку на прибуток підприємств становила 24,18 відсотка. В країнах ЄС середня ставка податку на прибуток становить 21,77%, а в Україні – 18%.

Хто сплачує податок на прибуток в Україні? Фактично лише великі підприємства. В багатьох країнах ставка податку на прибуток для середніх та малих підприємств (SMEs) — нижча. Приміром, Польща запровадила у 2019 році 9% для SMEs з річним доходом до 1,2 млн євро. Я переконана, Україна також може сміливо знизити ставку податку на прибуток для малих і середніх підприємств, незалежно від галузі. Бюджет країни точно не втратить нічого, скоріше навпаки — нижча ставка буде стимулювати бізнес платити цей податок. Це може бути і 9%, як в Польщі, або 5% як Литві.

Ще однією стратегічною помилкою авторів IP-Box режиму є нерозуміння умов оподаткування цього режиму в окремих країнах.

По-перше, понижена ставка надається виключно для кваліфікованих доходів. Приміром, кваліфікованим доходом в Польщі буде дохід польської компанії або фізичної особи у вигляді доходів від ліцензійних угод, від продажу відповідних інтелектуальних прав чи від прав, що включені до ціни продажу товару або послуги. Отже, привабливі умови для створення і розробки прав від інтелектуальної власності надаються в Польщі як для фізичних, так і для юридичних осіб. Фізичні особи в цьому контексті — це індивідуальні особи, винахідники, які створюють об’єкти інтелектуальної власності та мають авторські права на них (патенти).

По-друге, в жодній країні понижена ставка не надається до доходів фізичних осіб — штатних співробітників ІТ компаній. Податки не можуть буть дискримінаційними та залежати включно від назви посади. Автори IP-Box режиму в Україні пропонують надавати 80% знижку до ставок ПФДО та ЄСВ для певних посад, таких як наукові співробітники, інженери тощо. Що заважає українським компаніям в штатному розкладі назвати всіх співробітників, приміром, інженерами? Звичайно, нічого не заважає. Це створить нерівні умови до громадян України та стимулюватиме бізнес до штучної податкової оптимізації.

Власне кажучи, штучну оптимізацію податків ми маємо і сьогодні завдяки використанню спрощеної системи оподаткування там, де є трудові відносини. Це спотворює конкуренцію в абсолютно всіх секторах економіки нашої країни. Давайте чесно, жодний інноваційний режим не витримає конкуренції з 5% єдиного податку. А тому треба продовжувати шукати найкращу податкову модель для всіх громадян та для всього бізнесу в Україні.