Україна підписала угоду про застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (Угода FATCA). Що в ній

Рік тому єврокомісар з економічних та фінансових питань П’єр Московісі сказав: «Банківська таємниця в Європі скінчилася. Якщо хтось має в Швейцарії рахунок, то завдяки обміну інформацією ми відразу будемо про це знати». Виявляється, скінчилася, але не у всій Європі. В Україні й досі існує банківська таємниця.

Разом з цим, нещодавно президент України нарешті підписав Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (Угода FATCA), яка була укладена у лютому 2017 року після довготривалих перемовин. Довгоочікувана подія для країни і великий крок вперед до скасування банківської таємниці в Україні та початку обміну фінансовою інформацією в податкових цілях з США та всім світом.

Як відомо, 1 липня 2014 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА), що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема, щодо укладення спеціальної угоди з федеральною податковою службою США (IRS), здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в фінансових організаціях та інформування про них податкову службу США.

Існує дві моделі двосторонньої угоди FАТСА:

Модель 1 — передбачає, що фінансові інститути країни звітують щодо американських клієнтів у місцеві податкові органи, а ті своєю чергою автоматично передають інформацію в федеральну податкову службу США (IRS).

Модель 2 — передбачає, що фінансові інститути країни звітують про американських клієнтів безпосередньо в федеральну податкову службу США (IRS).

Модель 1, у свою чергу, має ще дві варіації: модель 1А передбачає взаємний обмін в обидві країни двостороннього договору, а модель 1В — лише односторонній обмін та виключно стосовно американських платників податків.

Україна підписала Угоду FАТСА за моделлю 1 В, тобто односторонній обмін. Закон зобов’язує українські банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів — платників податків США, фізичних та юридичних осіб, до податкової служби США (IRS). Йдеться про номери рахунків, обороти за рахунками і залишки по них.

Сама по собі Угода FАТСА запрацює в Україні лише тоді, коли будуть внесені відповідні зміни в чинне законодавство України. Адже фінансові установи мають бути зобов’язаними за законом збирати фінансову інформацію, аналізувати її та, відповідно, передавати новоствореній Державній податковій службі України (ДПС України). В свою чергу, власники рахунків у фінансових установах України мають розкривати повну інформацію стосовно бенефіціарних власників таких рахунків. Очікується, що найближчим часом ВРУ розгляне відповідні законопроекти, розроблені на виконання Угоди FATCA — це законопроекти 2102 та 2103.

Зокрема, проектом закону 2102 передбачено внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині порядку розкриття банківської таємниці. Пропонується доповнити статтю 62 «Порядок розкриття банківської таємниці» зазначеного закону додатковою умовою. Отже, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкриватиметься банками «у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США „Про податкові вимоги до іноземних рахунків“ (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України». Тобто не лише в рамках Угоди FATCA, а і для майбутніх угод стосовно автоматичного обміну інформацією в рамках стандарту MCAA CRS, про які говорив єврокомісар П’єр Московісі.

В свою чергу, проектом закону 2103 передбачено внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки тощо.

Правду казати, за міжнародними стандартами прозорості, компетентні податкові органи повинні мати право отримувати та надавати інформацію, яка є предметом запиту згідно з Угодою про обмін інформацією.

Нагадаю, що у 2016 році був проведений перший раунд перевірки з боку Глобального форуму ОЕСР щодо стану імплементації стандартів прозорості. Тоді Україні було рекомендовано уточнити свій закон, щоб чітко забезпечити доступ податковим органам до банківської інформації відповідно до стандарту, в усіх випадках. Незабаром розпочнеться другий раунд перевірки. Сподіваюся, до того часу відповідні проекти законів 2102, 2013 будуть розглянуті та підтримані ВРУ. Банківська таємниця має скінчитися у всій Європі та у всьому світі.